Історія партійця “ЄС” з Дніпропетровщини, який зараз боронить Україну

Наші партійці у лавах ЗСУ!

ПЕРЕПЕЛКА ВАЛЕРІЙ.

51 рік має виповнитись у серпні, і як він говорить, – якщо доживу. Та доживеш, друже! Ми молимося за кожного з тих, хто захищає Україну від російських загарбників та з особливою турботою піклуємося про своїх земляків.

Освіта вища. Довгі роки працював завгаром на Нікопольській станції швидкої медичної допомоги, звідки й пішов добровольцем в АТО – у 14 році. Воював у складі 93 ОМБр “Холодний Яр”.

За час служби отримав нагороди, до яких, з 15 року, додалися вже волонтерські, адже одразу, після мобілізації наш герой долучився до волонтерського руху. Валерій, як механік став корисним і для своєї рідної 93ї, і для 53 ОМБр імені князя Володимира Мономаха. Він регулярно їздив на передову ремонтувати автотранспорт: збирав запчастини, паливо і провізію для фронтовиків та незважаючи на інвалідність по по контузії, під дощем – у багнюці, у мороз – на снігу, просто щонеба залазив під транспортні засоби, колупався в їхніх механічних тілах, щоби поставити техніку у бойовий стрій.

Швидка допомога – вона і є швидка! Лікар – механік, одним словом.

Останні роки Валерій працював в АТЦ на УЗ Придніпровська залізниця (Криворізькі залізничні колії). Перепелка, в перші дні наступу орків на південь України, записався до Тероборони. Зараз – у лавах ЗСУ. Командир частини, де служить наш боєць говорить, що на таких, як Валерій тримається все, адже хлопці, що мають досвід бойових дій наразі безцінні.

Валерій одружений вже 30 щасливих років, має двох дорослих доньку та сина та разом з дружиною Наталею мріють про онуків.

Наталя – бойова подруга: збирала ліки і все необхідне для передової, пекла смаколики – на додачу до “залізяк” Валерія. Такі вони – дружини захисників!

На питання що сказав Валерій, коли прийняв рішення знову піти воювати, Наталя згадала його слова: “Ніхто, крім нас цього не зробить.”

Бажаємо нашому воїну і всім українським захисникам удачі. Бийте ворога так, щоби – ніколи знову!!!