В окупованому Херсоні діяли групи українського підпілля, які організувались одразу після початку повномасштабного вторгнення. Одну з них організував лідер Солідарної Молоді Херсону 25-річний Сергій Сергеєв з товаришем 23-річним Євгеном Кравченком. Наші мужні побратими!Про це у статті «Бандерівці».
Їхня група в Херсоні складалася лише з 4 осіб, натомість в області з ними працювала ціла мережа партизанів. Ще до повномасштабної війни, щоб зупинити багаторічний процес відтоку молоді з Херсона, Сергій хотів змінити місто на краще. Заради цього він став місцевим активістом. Сергеєв очолив місцевий осередок молодіжної організації «Солідарної молоді», мріяв про політичну кар’єру. Хлопець також потроху готувався до війни – проходив сам та організовував для інших різні курси з тактичної медицини.
На 24 лютого у Сергія був запланований черговий захід. Понад 20 осіб мали виїхати за місто на полігон вчитися стріляти з АК Калашникова. Але почалося широкомасштабне вторгнення. Тому разом із другом Євгеном він попрямував до військкомату. «Там черга стояла, чоловіки переважно 45+. То нам радили: йдіть звідси, доки вас не записали», – згадує Сергій. Проте хлопці своїх намірів не змінили й записалися до Сил тероборони.
Уже за кілька годин після отримання зброї хлопці вирушили захищати Антонівський міст. Там вже точилися бої. 59-а бригада проривалася з оточення. У районі мосту тероборонівці перебували близько години. Невдовзі херсонці отримали наказ відходити. Місто було в оточенні.
В окупованому Херсоні хлопці організували невелику групу підпільників. Хлопці ходили на мітинги, які відбувалися в місті навесні. Тоді на вулиці виходили до 5-7 тисяч осіб. Протести хлопці сприймали як психологічний елемент війни. Окупантам демонстрували, що багато херсонців сприймають їх як фашистів, а не визволителів.